постреляний

ПОСТРЕ́ЛЯНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до постреля́ти 1, 2.

— Як ти будеш пострелян, порубан, Ой хто ж тобі раноньки промиє? (Чуб., V, 1874, 876);

*Образно. Ой, я постреляна, порубана словами, душа моя на рани знемагає (Л. Укр., І, 1951, 221);

// У знач. прикм.

Старости та хлопи.. несли на дрючках постреляні серни та дикі кабани. Безліч набитої дичини здивувала панів (Н.-Лев., VII, 1966, 93);

// постре́ляно, безос. присудк. сл.

— Не плач, мати, не журися, Не дуже його порубано, не дуже його постреляно (Чуб., V, 1874, 948).

Значення в інших словниках

1. постреляний — -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до постреляти 1), 2). || у знач. прикм. || постреляно, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. постреляний — ПОСТРЕ́ЛЯНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. до постреля́ти 1, 2. – Як ти будеш пострелян, порубан, Ой хто ж тобі раноньки промиє? (П. Чубинський); * Образно. Ой, я постреляна, порубана словами, душа моя на рани знемагає (Леся Українка); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах