постреляний

ПОСТРЕ́ЛЯНИЙ, а, е, діал.

Дієпр. пас. до постреля́ти 1, 2.

– Як ти будеш пострелян, порубан, Ой хто ж тобі раноньки промиє? (П. Чубинський);

* Образно. Ой, я постреляна, порубана словами, душа моя на рани знемагає (Леся Українка);

// у знач. прикм.

Старости та хлопи .. несли на дрючках постреляні серни та дикі кабани. Безліч набитої дичини здивувала панів (І. Нечуй-Левицький);

// постре́ляно, безос. пред.

– Не плач, мати, не журися, Не дуже його порубано, не дуже його постреляно (П. Чубинський);

Чоловіка мого постреляно, він ледве живий (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. постреляний — -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до постреляти 1), 2). || у знач. прикм. || постреляно, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. постреляний — ПОСТРЕ́ЛЯНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до постреля́ти 1, 2. — Як ти будеш пострелян, порубан, Ой хто ж тобі раноньки промиє? (Чуб., V, 1874, 876); *Образно. Ой, я постреляна, порубана словами, душа моя на рани знемагає (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах