постреляний
постре́ляний
-а, -е, діал.
Дієприкм. пас. мин. ч. до постреляти 1), 2).
|| у знач. прикм.
|| постреляно, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипостре́ляний
-а, -е, діал.
Дієприкм. пас. мин. ч. до постреляти 1), 2).
|| у знач. прикм.
|| постреляно, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови