постужавіти

ПОСТУЖА́ВІТИ, іє, док., розм., рідко. Стужавіти (про багато чого-небудь).

Оце повечоріє, калюжки постужавіють (Вовчок, VI, 1956, 305).

Значення в інших словниках

1. постужавіти — постужа́віти дієслово доконаного виду розм., рідко  Орфографічний словник української мови
2. постужавіти — -іє, док., розм., рідко. Стужавіти (про багато чого-небудь).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. постужавіти — ПОСТУЖА́ВІТИ, іє, док., розм., рідко. Стужавіти (про багато чого-небудь). Оце повечоріє, калюжки постужавіють (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах