постук
ПО́СТУК, у, ч., розм. Те саме, що стук.
Не спиться мені: завтра Павлусеві похід. Лежу, верчусь… коли се — стукає. Се ж його по́стук! (Барв., Опов.., 1902, 236);
Я кілька днів тому посиротіла.., а я не знаю, що віддала б за один знайомий крок [сина], за легенький постук закаблуків, такий легенький… (Ю. Янов., І, 1954, 57).
Словник української мови (СУМ-11)