постукатися
ПОСТУ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Постукати (в двері, у вікно), даючи знати про свій прихід, прохаючи дозволу зайти до хати, кімнати.
Наймичка перегодила трохи, вирядила крамарку до крамниці й постукалася до Пріськи (Л. Янов., І, 1959, 291);
Хтось постукався у двері (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 178);
Взимку 1944 року.. постукався до мене ввечері худорлявий, несміливий юнак і сказав, що приїхав з міста Жмеринки (Смолич, VI, 1959, 77);
*Образно. Лариса не могла знати, яке видіння постало перед його очима. Ні, то не видіння — то кострубатим пальцем постукалось до пам’яті босоноге дитинство (Руд., Остання шабля, 1959, 16).
Словник української мови (СУМ-11)