посудомити

ПОСУДО́МИТИ, ить, док., перех., безос. Стягнути м’язи судомою, зсудомити (руки, ноги кому-небудь, також багатьом).

— Чи ж мені ноги посудомить — вистояти якусь годину? (Гончар, III, 1959, 309);

Бурмака не захотів іти до князя. — Треба, то хай сам пришвендяє до мене, — викрикнув. — Чи, може, йому ноги посудомило! (Загреб., Диво, 1968, 507);

// Скорчити, покорчити.

Я ось десять років корів дою, вже руки посудомило (Коп., Земля.., 1957, 76).

Щоб тобі́ (вам і т. ін.) ру́ки [й но́ги] посудо́мило — уживається як проклін.

— О, горе моє, все пішло прахом. Все пішло, — пришіптував він, з сумом дивлячись.. на все те розорисько, яке зробили Джмелики. — Щоб вам руки посудомило, — проклинав (Тют., Вир, 1964, 391).

Значення в інших словниках

1. посудомити — посудо́мити дієслово доконаного виду безос.  Орфографічний словник української мови
2. посудомити — -ить, док., перех., безос. Стягнути м'язи судомою, зсудомити (руки, ноги кому-небудь, також багатьом). || Скорчити, покорчити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посудомити — ПОСУДО́МИТИ, ить, док., що, безос. Стягнути м'язи судомою, зсудомити (руки, ноги кому-небудь, також багатьом). – Чи ж мені ноги посудомить – вистояти якусь годину? (О. Гончар); – Треба, то хай сам пришвендяє до мене, – викрикнув.  Словник української мови у 20 томах
4. посудомити — КО́РЧИТИ (викликати корчі, зводити судомою), СУДО́МИТИ, КАРЛЮ́ЧИТИ розм. — Док.: ско́рчити, поко́рчити, зсудо́мити, посудо́мити, скарлю́чити, покрути́ти, позмика́ти розм. (Генрікова:) Мого ж (чоловіка) на тім тижні знов напала слабість.  Словник синонімів української мови
5. посудомити — Посудо́мити, мить гл. безл. Свести, судорожно стянуть. Щоб тобі руки посудомило. Ном. № 3719.  Словник української мови Грінченка