посходитися

ПОСХО́ДИТИСЯ, имося, итеся, док. Зійтися, зібратися разом у якомусь місці (про всіх або багатьох).

Горішани повискакували з хат, одні стояли в своїх огородах, другі посходилися в купи і сунули до шляху (Мирний, IV, 1955, 195);

Як усі посходились і посідали на стільцях, він сказав: — Я беру ваші гроші, то й повинен робити діло (Гр., II, 1963, 74);

Спитає, якою проблемою голову сушать собі. Рідко коли без іронії. — Та… — ухиляючись од прямої відповіді, відповість хтось, — посходились оце та й розгомонілися (Головко, II, 1957, 418);

// Прийти кудись, до когось у великій кількості; поприходити.

Сусіди бувало, — взимі діялось, — посходяться до моєї хати, посідають, гуторять (Фр., II, 1950, 39);

Посходилися до червоного кутка всі артільники, вся бригада (Вишня, І, 1956, 414);

На храм вуйни і вуйки з чужих сіл посходилися (Черемш., Тв., 1960, 35).

Значення в інших словниках

1. посходитися — посхо́дитися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. посходитися — -имося, -итеся, док. Зійтися, зібратися разом у якомусь місці (про всіх чи багатьох). || Прийти кудись, до когось у великій кількості; поприходити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посходитися — ПОСХО́ДИТИСЯ, имося, итеся, док. Зійтися, зібратися разом у якомусь місці (про всіх або багатьох). Горішани повискакували з хат, одні стояли в своїх огородах, другі посходилися в купи і сунули до шляху (Панас Мирний)...  Словник української мови у 20 томах
4. посходитися — Позіхо́дитися = посхо́дитися посхо́дитися, -димося, звич. мн.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. посходитися — Посхо́дитися, -димося, -дитеся гл. Сойтись (о многихъ). Уночі посходились усі гайдамаки. Рудч. Ск. II. 147.  Словник української мови Грінченка