посходитися
ПОСХО́ДИТИСЯ, имося, итеся, док.
Зійтися, зібратися разом у якомусь місці (про всіх або багатьох).
Горішани повискакували з хат, одні стояли в своїх огородах, другі посходилися в купи і сунули до шляху (Панас Мирний);
Як усі посходились і посідали на стільцях, він сказав: – Я беру ваші гроші, то й повинен робити діло (Б. Грінченко);
Спитає, якою проблемою голову сушать собі. Рідко коли без іронії. – Та... – ухиляючись од прямої відповіді, відповість хтось, – посходились оце та й розгомонілися (А. Головко);
// Прийти кудись, до когось у великій кількості; поприходити.
Сусіди бувало, – взимі діялось, – посходяться до моєї хати, посідають, гуторять (І. Франко);
На храм вуйни і вуйки з чужих сіл посходилися (Марко Черемшина).
Словник української мови (СУМ-20)