потверезу
ПОТВЕ́РЕЗУ, присл., діал. У тверезому стані.
На другий день ми пішли до його уже потверезу і балакали (Сл. Гр.);
І що за пляшкою придбали їх батьки, — Вони [теперішні людці] потве́резу протринькали і на́тще (Г.-Арт., Байки.., 1958, 185).
Словник української мови (СУМ-11)