потермосити

ПОТЕРМО́СИТИ, о́шу, о́сиш, док., перех., ким, чим і без додатка, розм. Термосити кого-, що-небудь якийсь час; поторсати, потрясти.

Вона обома руками потермосила мене за плечі (Фр., IV, 1950, 294);

Всі разом одностайне сплять так твердо, що при кінці засідання треба кождого порядно потермосити, заки спам’ятається (Март., Тв., 1954, 212);

Схватив [Матвій] Василеву скриньку, потермосив і щосили гепнув нею об землю (Ірчан, II, 1958, 265);

// Посмикати, поскубти (волосся, бороду).

Титан допив бульбасту воду, поставив склянку на стіл і потермосив свою русяву борідку (Досв., Вибр., 1959, 326).

Значення в інших словниках

1. потермосити — потермо́сити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. потермосити — -ошу, -осиш, док., перех., ким, чим і без додатка, розм. Термосити кого-, що-небудь якийсь час; поторсати, потрясти. || Посмикати, поскубти (волосся, бороду).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потермосити — ПОТЕРМО́СИТИ, о́шу, о́сиш, док., кого, що, ким, чим і без дод., розм. Термосити кого-, що-небудь якийсь час; поторсати, потрясти. Вона обома руками потермосила мене за плечі (І.  Словник української мови у 20 томах