потерплий

ПОТЕ́РПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до поте́рпти, поте́рпнути.

Мадам Шило та ігуменша улесливо осміхались до нього покривленими, потерплими з переляку губами (Гончар, Таврія, 1952, 135).

Значення в інших словниках

1. потерплий — поте́рплий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. потерплий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до потерпти, потерпнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потерплий — ПОТЕ́РПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до поте́рпти, поте́рпнути. Мадам Шило та ігуменша улесливо осміхались до нього покривленими, потерплими з переляку губами (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах