потерплий

поте́рплий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до потерпти, потерпнути.

Значення в інших словниках

1. потерплий — поте́рплий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. потерплий — ПОТЕ́РПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до поте́рпти, поте́рпнути. Мадам Шило та ігуменша улесливо осміхались до нього покривленими, потерплими з переляку губами (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. потерплий — ПОТЕ́РПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до поте́рпти, поте́рпнути. Мадам Шило та ігуменша улесливо осміхались до нього покривленими, потерплими з переляку губами (Гончар, Таврія, 1952, 135).  Словник української мови в 11 томах