потерпати
потерпа́ти
-аю, -аєш, недок., розм.
1》 Відчувати страх перед ким-, чим-небудь; боятися.
|| Відчувати побоювання, що може статися щось недобре, неприємне, страшне.
|| Відчувати неспокій, тривожитися за кого-, що-небудь.
2》 Терпіти злидні, нестатки, жити в нужді; тяжко бідувати.
|| Зазнавати прикростей, поневірянь.
|| від чого, без чого. Дуже страждати, мучитися (від холоду, голоду, спраги і т. ін.).
|| над чим. Докладати великих зусиль, вивчаючи що-небудь, виконуючи якусь роботу.
3》 рідко. Те саме, що терпнути.
|| Бути в стані нерухомості, заціпеніння.
Великий тлумачний словник сучасної української мови