потерпнути

поте́рпнути

і потерпти, -пну, -пнеш; мин. ч. потерп, -ла, -ло і потерпнув, -нула, -нуло; док.

1》 Утратити чутливість, здатність вільно рухатися (про руки, ноги і т. ін.).

|| безос.

2》 рідко. Те саме, що заціпеніти.

Значення в інших словниках

1. потерпнути — поте́рпнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. потерпнути — ПОТЕ́РПНУТИ, ПОТЕ́РПТИ, пну, пнеш; мин. ч. поте́рп, ла, ло і поте́рпнув, нула, ло; док. 1. Утратити чутливість, здатність вільно рухатися (про руки, ноги і т. ін.). Пішла Ганна боса; ноги розчервонілись, потерпли од холоду, здеревеніли [здерев'яніли] (І.  Словник української мови у 20 томах
3. потерпнути — ЗАКЛЯ́КНУТИ (про людину та частину її тіла — утратити від холоду чутливість, рухливість, гнучкість тощо), ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАСТИ́ГНУТИ, ЗАСТИ́ГТИ, ОКЛЯ́КНУТИ, ЗАЦІПЕНІ́ТИ, ЗАДУБІ́ТИ, ЗАКОСТЕНІ́ТИ, ОКОСТЕНІ́ТИ, СКОСТЕНІ́ТИ рідше, ЗАДЕРЕВ'ЯНІ́ТИ...  Словник синонімів української мови
4. потерпнути — ПОТЕ́РПНУТИ і ПОТЕ́РПТИ, пну, пнеш; мин. ч. поте́рп, ла, ло і поте́рпнув, нула, ло; док. 1. Утратити чутливість, здатність вільно рухатися (про руки, ноги і т. ін.). Пішла Ганна боса; ноги розчервонілись, потерпли од холоду, здеревеніли [здерев’яніли] (Н.  Словник української мови в 11 томах