потиканий

ПОТИ́КАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до поти́кати.

— От морда! — Що морда, — шепотів другий, — а ніс! — Я бачив у шевця такий самий копил. Він був теж потиканий шпильками, як цей ніс (Мик., II, 1957, 201).

Значення в інших словниках

1. потиканий — поти́каний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. потиканий — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до потикати. || потикано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потиканий — ПОТИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поти́кати. – От морда! – Що морда, – шепотів другий, – а ніс! – Я бачив у шевця такий самий копил. Він був теж потиканий шпильками, як цей ніс (І. Микитенко).  Словник української мови у 20 томах