потиканий

поти́каний

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до потикати.

|| потикано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. потиканий — поти́каний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. потиканий — ПОТИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поти́кати. – От морда! – Що морда, – шепотів другий, – а ніс! – Я бачив у шевця такий самий копил. Він був теж потиканий шпильками, як цей ніс (І. Микитенко).  Словник української мови у 20 томах
3. потиканий — ПОТИ́КАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до поти́кати. — От морда! — Що морда, — шепотів другий, — а ніс! — Я бачив у шевця такий самий копил. Він був теж потиканий шпильками, як цей ніс (Мик., II, 1957, 201).  Словник української мови в 11 томах