потиканий
поти́каний
-а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до потикати.
|| потикано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потиканий — поти́каний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- потиканий — ПОТИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поти́кати. – От морда! – Що морда, – шепотів другий, – а ніс! – Я бачив у шевця такий самий копил. Він був теж потиканий шпильками, як цей ніс (І. Микитенко). Словник української мови у 20 томах
- потиканий — ПОТИ́КАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до поти́кати. — От морда! — Що морда, — шепотів другий, — а ніс! — Я бачив у шевця такий самий копил. Він був теж потиканий шпильками, як цей ніс (Мик., II, 1957, 201). Словник української мови в 11 томах