потиканий

поти́каний

дієприкметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потиканий — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до потикати. || потикано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. потиканий — ПОТИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поти́кати. – От морда! – Що морда, – шепотів другий, – а ніс! – Я бачив у шевця такий самий копил. Він був теж потиканий шпильками, як цей ніс (І. Микитенко). Словник української мови у 20 томах
  3. потиканий — ПОТИ́КАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до поти́кати. — От морда! — Що морда, — шепотів другий, — а ніс! — Я бачив у шевця такий самий копил. Він був теж потиканий шпильками, як цей ніс (Мик., II, 1957, 201). Словник української мови в 11 томах