1. Словник української мови в 11 томах

потиканий

ПОТИ́КАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до поти́кати.

— От морда! — Що морда, — шепотів другий, — а ніс! — Я бачив у шевця такий самий копил. Він був теж потиканий шпильками, як цей ніс (Мик., II, 1957, 201).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потиканий — поти́каний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. потиканий — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до потикати. || потикано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потиканий — ПОТИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поти́кати. – От морда! – Що морда, – шепотів другий, – а ніс! – Я бачив у шевця такий самий копил. Він був теж потиканий шпильками, як цей ніс (І. Микитенко). Словник української мови у 20 томах