потинькувати
ПОТИНЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до тинькува́ти.
Ганна потинькувала глиною, потім крейдою побілила стіни (Скл., Хазяїни, 1948, 25).
Словник української мови (СУМ-11)ПОТИНЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до тинькува́ти.
Ганна потинькувала глиною, потім крейдою побілила стіни (Скл., Хазяїни, 1948, 25).
Словник української мови (СУМ-11)