потолоч

ПО́ТОЛОЧ, і, ж., збірн.

1. розм. Потолочена, пом’ята трава, хліб і т. ін.

Незібрані стебла плосконі згодом ламаються і перетворюються у потолоч, яка дуже затримує роботу машин при збиранні матірки (Техн. культ., 1956, 183).

2. перен., зневажл. Те саме, що по́ки́дьки 2.

Збираючись у черговий антикомуністичний похід, імперіалісти не забувають взяти з собою для послуг емігрантську потолоч (Ком. Укр., 4, 1966, 58).

Значення в інших словниках

1. потолоч — по́толоч 1 іменник жіночого роду потолочена, пом'ята трава, хліб і т. ін по́толоч 2 іменник жіночого роду покидьки збірн., зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. потолоч — див. залишок  Словник синонімів Вусика
3. потолоч — -і, ж., збірн. 1》 розм. Потолочена, пом'ята трава, хліб і т. ін. 2》 перен., зневажл. Те саме, що покидьки 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. потолоч — ПО́ТОЛОЧ, і, ж., збірн. 1. Потолочена, пом'ята трава, хліб і т. ін. Незібрані стебла плосконі згодом ламаються і перетворюються у потолоч, яка дуже затримує роботу машин при збиранні матірки (з наук. літ.). 2. перен., зневажл. Те саме, що по́ки́дьки...  Словник української мови у 20 томах
5. потолоч — НА́ВОЛОЧ (збірн., зневажл. — підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; зневажл., лайл. — підла, нікчемна, шкідлива для суспільства людина), НЕ́ГІДЬ, НЕ́ЧИСТЬ, ПО́ГАНЬ, СВОЛО́ТА, ГИДО́ТА, ГИДЬ, МЕРЗО́ТА, СКВЕ́РНА книжн. заст.; ПО́КИ́ДЬКИ мн. (одн.  Словник синонімів української мови
6. потолоч — По́толоч, -чі, -чі, -ччю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)