потопнути

ПОТО́ПНУТИ, ну, неш; мин. ч. пото́п, ла, ло; док., заст. Потонути.

Життя людське — те ж невмолиме море: Потоп пловець — громаді байдуже (Граб., І, 1959, 496);

Місяць потоп у широкому морі темних хмар, що залягли півнеба (Гр., І, 1963, 416).

Значення в інших словниках

1. потопнути — пото́пнути дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. потопнути — -ну, -неш; мин. ч. потоп, -ла, -ло; док., заст. Потонути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потопнути — ПОТО́ПНУТИ, ну, неш; мин. ч. пото́п, ла, ло; док., заст. Потонути. Життя людське – те ж невмолиме море: Потоп пловець – громаді байдуже (П. Грабовський); Місяць потоп у широкому морі темних хмар, що залягли півнеба (Б. Грінченко).  Словник української мови у 20 томах
4. потопнути — Пото́пнути, -то́пну, -неш; пото́п, пото́пла, -то́пли  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. потопнути — Пото́пнути см. потопати.  Словник української мови Грінченка