потруєний

ПОТРУ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до потруї́ти;

// потру́єно, безос. присудк. сл.

А скільки [довгоносиків] було потруєно та покльовано курячими дзьобами! (Руд., Остання шабля, 1959, 390).

Значення в інших словниках

1. потруєний — потру́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. потруєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до потруїти. || потруєно, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потруєний — ПОТРУ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до потруї́ти; // потру́єно, безос. пред. А скільки [довгоносиків] було потруєно та покльовано курячими дзьобами! (М. Руденко).  Словник української мови у 20 томах
4. потруєний — Потру́єний, -на, -не; звич. мн.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)