Великий тлумачний словник сучасної мови

потруєний

потру́єний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до потруїти.

|| потруєно, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. потруєний — потру́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. потруєний — ПОТРУ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до потруї́ти; // потру́єно, безос. пред. А скільки [довгоносиків] було потруєно та покльовано курячими дзьобами! (М. Руденко).  Словник української мови у 20 томах
  3. потруєний — Потру́єний, -на, -не; звич. мн.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. потруєний — ПОТРУ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до потруї́ти; // потру́єно, безос. присудк. сл. А скільки [довгоносиків] було потруєно та покльовано курячими дзьобами! (Руд., Остання шабля, 1959, 390).  Словник української мови в 11 томах