потуречений

ПОТУРЕ́ЧЕНИЙ, ПОТУ́РЧЕНИЙ, а, е, заст.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до потуре́чити, поту́рчити.

2. у знач. прикм. Який потуречився, потурчився.

Потурчений грек Захар-Селім легко звик до того, що він турок, немилосердно знущався з невільників у башті, особливо з слов’ян, православну віру яких він зрадив (Ле, Хмельницький, І, 1957, 206).

Значення в інших словниках

1. потуречений — потуре́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. потуречений — потурчений, -а, -е, заст. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до потуречити, потурчити. 2》 у знач. прикм. Який потуречився, потурчився.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потуречений — ПОТУРЕ́ЧЕНИЙ, ПОТУ́РЧЕНИЙ, а, е, заст. 1. Дієпр. пас. до потуре́чити, поту́рчити. 2. у знач. прикм. Який потуречився, потурчився. Потурчений грек Захар-Селім легко звик до того, що він турок, немилосердно знущався з невільників у башті...  Словник української мови у 20 томах