потуречений

потуре́чений

потурчений, -а, -е, заст.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до потуречити, потурчити.

2》 у знач. прикм. Який потуречився, потурчився.

Значення в інших словниках

1. потуречений — потуре́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. потуречений — ПОТУРЕ́ЧЕНИЙ, ПОТУ́РЧЕНИЙ, а, е, заст. 1. Дієпр. пас. до потуре́чити, поту́рчити. 2. у знач. прикм. Який потуречився, потурчився. Потурчений грек Захар-Селім легко звик до того, що він турок, немилосердно знущався з невільників у башті...  Словник української мови у 20 томах
3. потуречений — ПОТУРЕ́ЧЕНИЙ, ПОТУ́РЧЕНИЙ, а, е, заст. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до потуре́чити, поту́рчити. 2. у знач. прикм. Який потуречився, потурчився.  Словник української мови в 11 томах