потурбуватися

потурбува́тися

-уюся, -уєшся, док.

1》 Відчути неспокій, хвилювання; занепокоїтися, стривожитися.

2》 Виявити увагу до чиїх-небудь потреб, піклування про когось, щось; постаратися зробити послугу комусь.

|| перев. з інфін., у формі наказ. сп. Уживається для вираження ввічливого прохання, спонукання зробити що-небудь.

3》 Турбуватися якийсь час.

Значення в інших словниках

1. потурбуватися — потурбува́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. потурбуватися — [потурбуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а  Орфоепічний словник української мови
3. потурбуватися — ПОТУРБУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. 1. Відчути неспокій, хвилювання; занепокоїтися, стривожитися. Вийшов [Кармель] з хати, каже: “Душно мені щось, піду трохи”. Мати стара потурбувалася, чи не хворість яка викидається (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
4. потурбуватися — ПОТУРБУВА́ТИСЯ (виявити увагу до когось, зробити щось для когось — перев. при проханні, спонуканні), ПОТРУДИ́ТИСЯ розм. — Громадянине, ця кімната зайнята. Потурбуйтесь звільнити приміщення (І. Кочерга); — Потрудіться виконувати ваші обов'язки.  Словник синонімів української мови
5. потурбуватися — ПОТУРБУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. 1. Відчути неспокій, хвилювання; занепокоїтися, стривожитися. Вийшов [Кармель] з хати, каже: «Душно мені щось, піду трохи». Мати стара потурбувалася, чи не хворість яка викидається (Вовчок, І, 1955, 355).  Словник української мови в 11 томах
6. потурбуватися — Потурбуватися, -буюся, -єшся гл. Побезпокоиться.  Словник української мови Грінченка