потуречення

потуре́чення

-я, с.

Дія за знач. потуречити.

Значення в інших словниках

1. потуречення — потуре́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. потуречення — ПОТУРЕ́ЧЕННЯ, ПОТУ́РЧЕННЯ, я, с., заст. Дія за знач. потуре́чувати, поту́рчувати, потуре́чити, поту́рчити. – Віра православна далі не може терпіти, щоб її на католицтво обертали.  Словник української мови у 20 томах
3. потуречення — ПОТУРЕ́ЧЕННЯ, ПОТУ́РЧЕННЯ, я, с., заст. Дія за знач. потуре́чувати, поту́рчувати, потуре́чити, поту́рчити. — Віра православна далі не може терпіти, щоб її на католицтво обертали.  Словник української мови в 11 томах