похвастати
ПОХВА́СТАТИ, аю, аєш, док.
1. Висловитися про себе, про близьку людину, про свої або її успіхи, досягнення, вчинки з хвастощами.
Наші по крові бродили,.. Щоб швидше поспішить к Енею Похвастать храбростю [хоробрістю] своєю (Котл., І, 1952, 227);
— Навіщо ти вигадуєш різні неймовірні пригоди, яких ніколи насправді з тобою не бувало? Ти любиш похвастати (Донч., VI, 1957, 409).
2. Хвастати якийсь час.
А не вік же дівкою гуляти: треба погуляти, .. похвастати! (Григ., Вибр., 1959, 100).
Словник української мови (СУМ-11)