походження
ПОХО́ДЖЕННЯ, я, с.
1. Належність за народженням до певної національності, класу, місцевості і т. ін.
Він був з хлопського роду і тепер, ставши «паном підмайстром», дуже стидався свого походження (Фр., І, 1955, 227);
Єдність походження, спільна історична доля, територіальне сусідство, мовна спорідненість.. нерозривними узами пов’язують російський і український народи (Рильський, IX, 1962, 127);
«Гарт» ставить собі завданням об’єднати всіх пролетарських письменників,.. без огляду на їх походження з міста чи села (Еллан, II, 1958, 152).
Похо́дження якого;
З похо́дження; [За] похо́дженням хто — який належить за народженням до певної національності, класу і т. ін., походить з певної місцевості тощо.
Потім наспіла доповідь про взаємовідносини філософії і природничих наук — тема, над якою два роки працював один швейцарець німецького походження (Вільде, Сестри.., 1958, 49);
Дворянин з походження, піднісся Пушкін могутнім помахом крил над своїм класом і над своїм часом (Рильський, IX, 1962, 147);
Солдати-маршовики, походженням українці, приспівували «Гей, вийди, доле, із води» (Смолич, Мир.., 1958, 70).
2. Виникнення, утворення, поява чого-небудь як наслідок якихось подій, процесів, явищ і т. ін.
За розробленими нормами доросла людина повинна споживати не менше 50 процентів білка тваринного походження (Знання.., 7, 1967, 24);
Чи про походження землі зайде мова, чи про ті глибокі яруги довкола Григорівки, — про все знає дід Кривенко і про все до ладу може розповісти людям (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 14);
Всі ж діти кликали хлопця просто Бициком. Походження прізвиська не збереглося (Донч.,VI, 1957, 7).
Словник української мови (СУМ-11)