походження —
[походжеин':а] -н':а, р. мн. -еин'
Орфоепічний словник української мови
походження —
-я, с. 1》 Належність за народженням до певної національності, класу, місцевості і т. ін. 2》 Виникнення, утворення, поява чого-небудь як наслідок якихось подій, процесів, явищ і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
походження —
ПОХО́ДЖЕННЯ, я, с. 1. Належність за народженням до певної національності, класу, місцевості і т. ін. Він був з хлопського роду і тепер, ставши “паном підмайстром”, дуже стидався свого походження (І.
Словник української мови у 20 томах
походження —
ПОХО́ДЖЕННЯ (належність за народженням до певної національності, класу, місцевості тощо), РОДОВІ́Д, РІД, ПОРО́ДА, КРОВ (з означ. — належність за народженням до певної соціальної верстви); ГЕНЕАЛО́ГІЯ (історія роду).
Словник синонімів української мови
походження —
ПОХО́ДЖЕННЯ, я, с. 1. Належність за народженням до певної національності, класу, місцевості і т. ін. Він був з хлопського роду і тепер, ставши «паном підмайстром», дуже стидався свого походження (Фр.
Словник української мови в 11 томах