похорон

ПО́ХОРОН, у, ч. (рідше мн. по́хорони, ів). Обряд проводів і поховання тіла померлого.

Попи з нас шкіру деруть, За похорон гроші беруть (Укр.. думи.., 1955, 263);

Вона була на похороні й бачила, як старшого брата опустили вкупі з її Михайлом у глибоку яму (Вовчок, І, 1955, 326);

Жінки і сестри рекрутів завили,.. дряпаючи собі обличчя і посипаючи голову порохом і попелом, як на похороні (Тулуб, Людолови, І, 1957, 450);

Одправивши по панотцеві похорони, поплакавши да пожурившись, Петро недовго загаявсь у Паволочі (П. Куліш, Вибр., 1969, 193);

Синичка в нашому селі — незамінима людина. У церкві — дзвонар, на похоронах — гробар (Томч., Готель.., 1960, 78).

Значення в інших словниках

1. похорон — по́хорон іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. похорон — Поховання, погреб, о. провід, остання путь; П. похоронна процесія.  Словник синонімів Караванського
3. похорон — Сукупність заупокійних богослужінь і обрядів, які здійснюють над тілом новоспочилого від моменту його смерті до моменту поховання включно; розм. погріб  Словник церковно-обрядової термінології
4. похорон — -у, ч. (рідше мн. похорони, -ів). Обряд проводів і поховання тіла померлого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. похорон — ПО́ХОРОН, у, ч. (рідше мн. по́хорони, ів). Обряд проводів і поховання тіла померлого. Вона була на похороні й бачила, як старшого брата опустили вкупі з її Михайлом у глибоку яму (Марко Вовчок); Жінки і сестри рекрутів завили, ..  Словник української мови у 20 томах
6. похорон — ПОХОРО́ННИЙ, ПОХОВА́ЛЬНИЙ, ТРА́УРНИЙ, ПОГРЕБО́ВИЙ, ПОГРЕ́БНИЙ, ПОГРЕБА́ЛЬНИЙ заст. Поволечки ступають сиві коні, У возі похоронному йдучи (Д.  Словник синонімів української мови
7. похорон — По́хорон, -ну; -хорони, -рон  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. похорон — По́хорон, -ну м. Похороны. Та дала вельможна три тисячі гроший, ой щоб ісправити похорон хороший. Гол. І. 64. темний похорон. Въ кобзарской думѣ такъ названо растерзаніе мертвеца звѣрями и птицами.  Словник української мови Грінченка