похорон
ПО́ХОРОН, у, ч. (рідше мн. по́хорони, ів).
Обряд проводів і поховання тіла померлого.
Вона була на похороні й бачила, як старшого брата опустили вкупі з її Михайлом у глибоку яму (Марко Вовчок);
Жінки і сестри рекрутів завили, .. дряпаючи собі обличчя і посипаючи голову порохом і попелом, як на похороні (З. Тулуб);
Одправивши по панотцеві похорони, поплакавши да пожурившись, Петро недовго загаявсь у Паволочі (П. Куліш);
Синичка в нашому селі – незамінима людина. У церкві – дзвонар, на похоронах – гробар (М. Томчаній).
Словник української мови (СУМ-20)