1. Словник української мови у 20 томах

похорон

ПО́ХОРОН, у, ч. (рідше мн. по́хорони, ів).

Обряд проводів і поховання тіла померлого.

Вона була на похороні й бачила, як старшого брата опустили вкупі з її Михайлом у глибоку яму (Марко Вовчок);

Жінки і сестри рекрутів завили, .. дряпаючи собі обличчя і посипаючи голову порохом і попелом, як на похороні (З. Тулуб);

Одправивши по панотцеві похорони, поплакавши да пожурившись, Петро недовго загаявсь у Паволочі (П. Куліш);

Синичка в нашому селі – незамінима людина. У церкві – дзвонар, на похоронах – гробар (М. Томчаній).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похорон — по́хорон іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. похорон — Поховання, погреб, о. провід, остання путь; П. похоронна процесія. Словник синонімів Караванського
  3. похорон — Сукупність заупокійних богослужінь і обрядів, які здійснюють над тілом новоспочилого від моменту його смерті до моменту поховання включно; розм. погріб Словник церковно-обрядової термінології
  4. похорон — -у, ч. (рідше мн. похорони, -ів). Обряд проводів і поховання тіла померлого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. похорон — ПОХОРО́ННИЙ, ПОХОВА́ЛЬНИЙ, ТРА́УРНИЙ, ПОГРЕБО́ВИЙ, ПОГРЕ́БНИЙ, ПОГРЕБА́ЛЬНИЙ заст. Поволечки ступають сиві коні, У возі похоронному йдучи (Д. Словник синонімів української мови
  6. похорон — По́хорон, -ну; -хорони, -рон Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. похорон — ПО́ХОРОН, у, ч. (рідше мн. по́хорони, ів). Обряд проводів і поховання тіла померлого. Попи з нас шкіру деруть, За похорон гроші беруть (Укр.. думи.. Словник української мови в 11 томах
  8. похорон — По́хорон, -ну м. Похороны. Та дала вельможна три тисячі гроший, ой щоб ісправити похорон хороший. Гол. І. 64. темний похорон. Въ кобзарской думѣ такъ названо растерзаніе мертвеца звѣрями и птицами. Словник української мови Грінченка