похорон
По́хорон, -ну
м. Похороны. Та дала вельможна три тисячі гроший, ой щоб ісправити похорон хороший. Гол. І. 64. темний похорон. Въ кобзарской думѣ такъ названо растерзаніе мертвеца звѣрями и птицами. Вовці-сірохманці нахождали, орли-чорнокрильці налітали, в головках сідали, — хотіли заздалегоди живота темний похорон одправляти. АД. І. 117.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- похорон — по́хорон іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- похорон — Поховання, погреб, о. провід, остання путь; П. похоронна процесія. Словник синонімів Караванського
- похорон — Сукупність заупокійних богослужінь і обрядів, які здійснюють над тілом новоспочилого від моменту його смерті до моменту поховання включно; розм. погріб Словник церковно-обрядової термінології
- похорон — -у, ч. (рідше мн. похорони, -ів). Обряд проводів і поховання тіла померлого. Великий тлумачний словник сучасної мови
- похорон — ПО́ХОРОН, у, ч. (рідше мн. по́хорони, ів). Обряд проводів і поховання тіла померлого. Вона була на похороні й бачила, як старшого брата опустили вкупі з її Михайлом у глибоку яму (Марко Вовчок); Жінки і сестри рекрутів завили, .. Словник української мови у 20 томах
- похорон — ПОХОРО́ННИЙ, ПОХОВА́ЛЬНИЙ, ТРА́УРНИЙ, ПОГРЕБО́ВИЙ, ПОГРЕ́БНИЙ, ПОГРЕБА́ЛЬНИЙ заст. Поволечки ступають сиві коні, У возі похоронному йдучи (Д. Словник синонімів української мови
- похорон — По́хорон, -ну; -хорони, -рон Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- похорон — ПО́ХОРОН, у, ч. (рідше мн. по́хорони, ів). Обряд проводів і поховання тіла померлого. Попи з нас шкіру деруть, За похорон гроші беруть (Укр.. думи.. Словник української мови в 11 томах