1. Словник синонімів української мови

похорон

ПОХОРО́ННИЙ, ПОХОВА́ЛЬНИЙ, ТРА́УРНИЙ, ПОГРЕБО́ВИЙ, ПОГРЕ́БНИЙ, ПОГРЕБА́ЛЬНИЙ заст. Поволечки ступають сиві коні, У возі похоронному йдучи (Д. Павличко); Згідно із скіфським поховальним обрядом кожний курган ставав родинною усипальницею (з журналу); Потім був траурний мітинг. Над могилою, над розкритою труною (А. Дімаров); Погребовий спів заводить віла (Леся Українка); Хай душі, що повні і смутку, і сліз, В погребную пісню зіллються (О. Олесь); Звеліли (партизани) просунути під труни довгі погребальні рушники і підняли свої гвинтівки (І. Микитенко). — Пор. по́хорон.

ПО́ХОРОН (ПО́ХОРОНИ рідше) (обряд проводів і поховання тіла померлого), ПО́ГРЕБ заст., ПОГРЕБА́ННЯ заст. Ішли селяни, ішли бійці караульної роти, ішла з червоними прапорами молодь, що прибула на похорон з довколишніх сіл (О. Гончар); Архаїчними звичаями відзначалися похорони неодружених дівчат і хлопців (збірник "Бойківщина"); А та юрба, що посумує вранці, Увечері нехай іде в танець. Се дивно вам — після погребу танці? Звичайний то смутним пісням кінець (Леся Українка); — Так і лежав він під скелею два тижні, поки помер. Так і залишився без погребання... (З. Тулуб).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похорон — по́хорон іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. похорон — Поховання, погреб, о. провід, остання путь; П. похоронна процесія. Словник синонімів Караванського
  3. похорон — Сукупність заупокійних богослужінь і обрядів, які здійснюють над тілом новоспочилого від моменту його смерті до моменту поховання включно; розм. погріб Словник церковно-обрядової термінології
  4. похорон — -у, ч. (рідше мн. похорони, -ів). Обряд проводів і поховання тіла померлого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. похорон — ПО́ХОРОН, у, ч. (рідше мн. по́хорони, ів). Обряд проводів і поховання тіла померлого. Вона була на похороні й бачила, як старшого брата опустили вкупі з її Михайлом у глибоку яму (Марко Вовчок); Жінки і сестри рекрутів завили, .. Словник української мови у 20 томах
  6. похорон — По́хорон, -ну; -хорони, -рон Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. похорон — ПО́ХОРОН, у, ч. (рідше мн. по́хорони, ів). Обряд проводів і поховання тіла померлого. Попи з нас шкіру деруть, За похорон гроші беруть (Укр.. думи.. Словник української мови в 11 томах
  8. похорон — По́хорон, -ну м. Похороны. Та дала вельможна три тисячі гроший, ой щоб ісправити похорон хороший. Гол. І. 64. темний похорон. Въ кобзарской думѣ такъ названо растерзаніе мертвеца звѣрями и птицами. Словник української мови Грінченка