похукувати

ПОХУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Хукати час від часу.

Артем сидів за невеличким столиком у своїй ватянці і.. час від часу похукував у долоні (Підс., Віч-на-віч, 1962, 140).

Значення в інших словниках

1. похукувати — поху́кувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. похукувати — -ую, -уєш, недок., розм. Хукати час від часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. похукувати — ПОХУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Хукати час від часу. Артем сидів за невеличким столиком у своїй ватянці і .. час від часу похукував у долоні (О. Підсуха).  Словник української мови у 20 томах