поцвяхований

ПОЦВЯХО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поцвяхува́ти.

*Образно. Навкруги була глибока темрява, поцвяхована згори волохатими зірками (Гуц., Скупана.., 1965, 73);

// поцвяхо́вано, безос. присудк. сл.

Старі, але міцні двері з вилежаного дуба взято на залізні болти, поцвяховано великими вухналями з гранчастою голівкою (Кучер, Прощай.., 1957, 130).

Значення в інших словниках

1. поцвяхований — поцвяхо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. поцвяхований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поцвяхувати. || поцвяховано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поцвяхований — ПОЦВЯХО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поцвяхува́ти. * Образно. Навкруги була глибока темрява, поцвяхована згори волохатими зірками (Є. Гуцало); // поцвяхо́вано, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах