поцвяхований

поцвяхо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до поцвяхувати.

|| поцвяховано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. поцвяхований — поцвяхо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. поцвяхований — ПОЦВЯХО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поцвяхува́ти. * Образно. Навкруги була глибока темрява, поцвяхована згори волохатими зірками (Є. Гуцало); // поцвяхо́вано, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
3. поцвяхований — ПОЦВЯХО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поцвяхува́ти. *Образно. Навкруги була глибока темрява, поцвяхована згори волохатими зірками (Гуц., Скупана.., 1965, 73); // поцвяхо́вано, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах