поцвяхований

ПОЦВЯХО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до поцвяхува́ти.

* Образно. Навкруги була глибока темрява, поцвяхована згори волохатими зірками (Є. Гуцало);

// поцвяхо́вано, безос. пред.

Старі, але міцні двері з вилежаного дуба взято на залізні болти, поцвяховано великими вухналями з гранчастою голівкою (В. Кучер).

Значення в інших словниках

1. поцвяхований — поцвяхо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. поцвяхований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поцвяхувати. || поцвяховано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поцвяхований — ПОЦВЯХО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поцвяхува́ти. *Образно. Навкруги була глибока темрява, поцвяхована згори волохатими зірками (Гуц., Скупана.., 1965, 73); // поцвяхо́вано, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах