поцяткований

ПОЦЯТКО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до поцяткува́ти.

Крізь причинену шибку глянуло її обличчя, поцятковане вапною, біле, аж страшне, як маска (Л. Укр., III, 1952, 655);

Ці слова — про набиті трамваї.. І про слюсаря з смуглим обличчям, Поцяткованим ластовинням (Драч, Поезії, 1967, 42);

Дуже гарний суничник під час цвітіння.. Все дерево поцятковане великими суцвіттями білих, схожих на конвалії квітів (Наука.., 2, 1966, 48).

2. у знач. прикм. З цятками, вкритий цятками.

Зітхнула [Марина]. Розплющила прекрасні сині-сині поцятковані очі (Ільч., Серце жде, 1939, 452).

Значення в інших словниках

1. поцяткований — поцятко́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. поцяткований — див. плямистий; прикрашений  Словник синонімів Вусика
3. поцяткований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до поцяткувати. 2》 у знач. прикм. З цятками, вкритий цятками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поцяткований — ПОЦЯТКО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до поцяткува́ти. Крізь причинену шибку глянуло її обличчя, поцятковане вапною, біле, аж страшне, як маска (Леся Українка); Ці слова – про набиті трамваї .. І про слюсаря з смуглим обличчям, Поцяткованим ластовинням (І.  Словник української мови у 20 томах
5. поцяткований — КРАПЧА́СТИЙ (укритий крапками, цяточками), КРАПЛИ́СТИЙ, ПОЦЯТКО́ВАНИЙ, КРАПЛЯ́СТИЙ діал., КРАПО́ВИЙ рідко. Щоб він безпомилково впізнав мене, кожного разу, виходячи з хати, як було умовлено, я обмотував шию Марійчиною крапчастою хусткою (І.  Словник синонімів української мови