поцяткувати

ПОЦЯТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. Док. до цяткува́ти.

Було мамі і напряду, і вишию, і зварю, і поперу, і помажу, і піч поцяткую (Ю. Янов., І, 1954, 80).

2. перен. У великій кількості вкрити яку-небудь поверхню.

Вилися бистрі щурики над нами, Із нірок вилітаючи своїх, Що геть поцяткували надбережжя — Круту й високу глиняну стіну (Рильський, Зграя.., 1960, 52).

Значення в інших словниках

1. поцяткувати — поцяткува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поцяткувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Док. до цяткувати. 2》 перен. У великій кількості вкрити яку-небудь поверхню.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поцяткувати — ПОЦЯТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. 1. Док. до цяткува́ти. Було мамі і напряду, і вишию, і зварю, і поперу, і помажу, і піч поцяткую (Ю. Яновський). 2. перен. У великій кількості вкрити яку-небудь поверхню.  Словник української мови у 20 томах
4. поцяткувати — Поцяткува́ти, -ку́ю, -єш гл. Сдѣлать орнамента точками. Шух. І. 297.  Словник української мови Грінченка