почерканий

ПОЧЕ́РКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до почерка́ти.

Я схопив першу-ліпшу чужу рукопись [чужий рукопис] зо стола, всю почеркану моїми поправками (Л. Укр., III, 1952, 631);

Заглиблений у міркування, він навіть не примітив, що за столом, схилившись над синім папером, симетрично почерканим білими рисками, стояли Огей, Титан і вчорашній знайомий (Досв., Вибр., 1959, 327).

Значення в інших словниках

1. почерканий — поче́рканий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. почерканий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до почеркати. || почеркано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. почерканий — ПОЧЕ́РКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до почерка́ти. Я схопив першу-ліпшу чужу рукопись [чужий рукопис] зо стола, всю почеркану моїми поправками (Леся Українка); Заглиблений у міркування, він навіть не примітив, що за столом, схилившись над синім папером...  Словник української мови у 20 томах