почищений
ПОЧИ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до почи́стити.
Двері блищали від політури та від мідяних почищених ручок (Гр., Без хліба, 1958, 83);
Сестри-послушниці вносили через неї [хвіртку] коші з білими, вже почищеними головами капусти (Вільде, Сестри.., 1958, 436);
У Жменяковому дворі стояла скирта свіжонамолоченої соломи, а коло неї розтрушена полова і почищене місце, де була молотарка (Томч., Жменяки, 1964, 206).
Словник української мови (СУМ-11)