почленований

ПОЧЛЕНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до почленува́ти;

// У знач. прикм.

Черевце жука почленоване (Зоол., 1957, 44).

Значення в інших словниках

1. почленований — почлено́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. почленований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до почленувати. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. почленований — ПОЧЛЕНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до почленува́ти; // у знач. прикм. Черевце жука почленоване (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах