почмихати

ПОЧМИ́ХАТИ, аю, аєш, док., розм. Чмихати якийсь час.

Почмихають було старости, по тричі ходивши, да й підуть (Барв., Опов.., 1902, 89);

Пантелій почмихав собі під ніс тихенько, щоб не дратувати міцнорукого дядька (Загреб., Диво, 1968, 645);

Почмихав паровоз ще стільки ж, вистоявся, а тоді як рвонув… і станція Орловка тільки майнула перед нами (С. Ол., З книги життя, 1968, 109).

Значення в інших словниках

1. почмихати — почми́хати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. почмихати — -аю, -аєш, док., розм. Чмихати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. почмихати — ПОЧМИ́ХАТИ, аю, аєш, док., розм. Чмихати якийсь час. Почмихають було старости, по тричі ходивши, да й підуть (Ганна Барвінок); Пантелій почмихав собі під ніс тихенько, щоб не дратувати міцнорукого дядька (П.  Словник української мови у 20 томах
4. почмихати — Почмихати, -хаю, -єш гл. Нѣкоторое время чмихати. Подивилась, почмихала... сказано, знахарка: зараз почула щось непевне. ЗОЮР. II. 34.  Словник української мови Грінченка