почмихати
ПОЧМИ́ХАТИ, аю, аєш, док., розм.
Чмихати якийсь час.
Почмихають було старости, по тричі ходивши, да й підуть (Ганна Барвінок);
Пантелій почмихав собі під ніс тихенько, щоб не дратувати міцнорукого дядька (П. Загребельний);
Почмихав паровоз ще стільки ж, вистоявся, а тоді як рвонув... і станція Орловка тільки майнула перед нами (С. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)