почмихування

ПОЧМИ́ХУВАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. почми́хувати і звуки, утворювані цією дією.

З печі почулося невдоволене почмихування (В. Логвиненко);

Звідти [з вокзалу] доносились перегуки поїздів, важке почмихування паровозів (І. Цюпа).

Значення в інших словниках

1. почмихування — почми́хування іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. почмихування — -я, с., розм. Дія за знач. почмихувати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. почмихування — ПОЧМИ́ХУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. почми́хувати і звуки, утворювані цією дією. З печі почулося невдоволене почмихування (Логв., Давні рани, 1961, 153); Звідти [з вокзалу] доносились перегуки поїздів, важке почмихування паровозів (Цюпа, Грози.., 1961, 198).  Словник української мови в 11 томах