почмихування
ПОЧМИ́ХУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. почми́хувати і звуки, утворювані цією дією.
З печі почулося невдоволене почмихування (Логв., Давні рани, 1961, 153);
Звідти [з вокзалу] доносились перегуки поїздів, важке почмихування паровозів (Цюпа, Грози.., 1961, 198).
Словник української мови (СУМ-11)